...каждый из нас по-своему лошадь (с) // Geronimo// Мы все умрём, идём дальше
Исходить йадом — очень выматывает. Поэтому я ничего не стану говорить про своё разочарование ЛГ(«Литературная газета»). И даже материться не стану. Вместо этого я устрою самопальный типафлэшмоб. Один день — один литературный псто.
День первый: Тарас Шевченко
По улиці вітер віє
По улиці вітер віє
Та сніг замітає.
По улиці попідтинню
Вдова шкандибає
Під дзвіницю, сердешная,
Руки простягати
До тих самих, до багатих,
Що сина в солдати
Позаторік заголили.
А думала жити...
Хоч на старість у невістки
В добрі одпочити.
Не довелось. Виблагала
Тую копійчину...
Та пречистій поставила
Свічечку за сина.
Оно сымо выпало тыком.
Перевода не будет.
И я по-прежнему всех люблю.
День первый: Тарас Шевченко
По улиці вітер віє
По улиці вітер віє
Та сніг замітає.
По улиці попідтинню
Вдова шкандибає
Під дзвіницю, сердешная,
Руки простягати
До тих самих, до багатих,
Що сина в солдати
Позаторік заголили.
А думала жити...
Хоч на старість у невістки
В добрі одпочити.
Не довелось. Виблагала
Тую копійчину...
Та пречистій поставила
Свічечку за сина.
Оно сымо выпало тыком.
Перевода не будет.
И я по-прежнему всех люблю.